Кличко: Повєткін свій шанс втратив, тепер Хей...

Володимир Кличко напередодні поєдинку проти Девіда Хея дав інтерв'ю виданню PROспорт.

- З Девідом Хеєм ви повинні були зустрітися ще в червні 2009 року. За минулі пару років британець став важче і досвідченіше. Він тепер більш небезпечний?

- Тоді Хей був абсолютним чемпіоном світу в крузервейті, який залишив свої титули заради можливості перейти в суперважкий дивізіон. До літа 2009 року він провів у новому статусі тільки один, не дуже вражаючий бій проти Монте Барретта. Сьогодні ж в активі Девіда чотири перемоги в рамках суперважкого дивізіону. Він завоював чемпіонський пояс WBA, відібравши його у Миколи Валуєва. Але чи вистачить його для по-справжньому безкомпромісного поєдинку? Подивіться на останній бій Хея з Одлі Харрісоном - його складно коментувати без іронії. Ці три неповних раунди "потрясли" весь боксерський світ. Хто дивився бій, думаю, зрозуміли, про що я говорю. 2 липня Хея очікує зовсім інший поєдинок. І він це чудово розуміє.

- Хей вже відмовлявся від бою за лічені тижні до поєдинку. Яка гарантія, що цього разу він вийде на ринг?

- Гарантії немає. Тому я і сказав, що повірю в цей бій лише тоді, коли побачу Хея на рингу. Правда, доведеться спостерігати, щоб він нікуди не подівся в перерві між раундами. Сподіваюся, що цього разу бій таки відбудеться.

- Вас не виводили з себе ці регулярні скасування боїв? Я маю на увазі не тільки Девіда Хея, але й Олександра Повєткіна ...

- Якщо чесно, то ситуації з Повєткіним я навіть не здивувався. Інтуїція мені підказувала, що Олександра у вересні минулого року в якості свого суперника на рингу я не побачу. Причому мій наставник Еммануель Стюард був абсолютно солідарний з цим. В результаті шосте почуття нас з тренером не підвело. У Олександра була можливість провести бій за звання чемпіона світу. І не одна! Він цими шансами не скористався.

- Поки ж вас чекає Хей. Вас зачіпають його постійні провокації, образи на вашу адресу?

- Я вже давно звик до різних висловлювань Хея і спокійно на них реагую. Він вважає мене нудним боксером? Та заради бога. Але знаєте що? Я "нудний" вже протягом 15 років своєї професійної кар'єри. "Нудний", але ефективний. А Хей веселить всіх тільки своїми порожніми розмовами. Ну, хіба ж його останній бій з Харрісоном не можна дивитися без усмішки. Девід повинен зрозуміти, що за людину говорять не його слова, а справи.

- На кону майбутнього бою варто звання абсолютного чемпіона світу. Чи означає це, що майбутній поєдинок - найважливіший у кар'єрі?

- До кожного бою я готуюся як до найважливішого. Адже це суперважка вага, де все може вирішити один удар. З таким настроєм і потрібно виходити в ринг. Моя підготовка проходить за планом, я впевнений у своїх силах, настрій відмінний, і сплю я добре (посміхається).

- І висловлювання Хея в стилі "своїми ударами я змушу Кличко повзати по рингу на колінах" на ваш настрій не впливають?

- Я не новачок у боксі і давно навчився тримати себе в руках. Мене складно вивести з рівноваги. Кажуть, що помста - це страва, яку потрібно подавати холодною. Але я не збираюся мстити Хею - просто дам йому урок хороших манер. Моя мета - отримати пояс Девіда. А своє ставлення до Хея я перенесу в кулаки і дам їм можливість добре попрацювати в ринзі. Я не збираюся недооцінювати британця, розумію, що на мене чекає непростий поєдинок. Але я впевнений в тому, що після бою в моєму послужному списку з'явиться кругла цифра. Зараз у мене 49 перемог нокаутом, а Хей - наступний на виліт. Ювілейний.

- Девід молодше вас на чотири роки. Не було моменту, коли ви, переглядаючи дані чергового суперника, подумали: "Щось останнім часом вони все значно молодші за мене"?

- Таких думок не було. 35 років - вік розквіту для супертяжа. Тим більше що в мене перед очима приклад брата. Він старший за мене на п'ять років, але я не бачу жодного опонента в суперважкій вазі, якому під силу перемогти Віталія.

- Якщо не вважати молодшого брата ...

- Розмови про наш гіпотетичний бій тривають вже, напевно, років 15. Проте цей поєдинок ніколи не відбудеться - ні за яких обставин і ні за які гроші. Так що бій між нами можливий тільки в запалених фантазіях любителів боксу або в комп'ютерній графіці.



- До речі, Віталій вас сильно ганяв у дитинстві?

- Він не ганяв, а подавав приклад - чим він займався, то і я починав. Віталій пішов до школи - і я захотів. Настільки, що в шість років став першокласником. Віталій записався в секцію боксу - і я слідом за ним. Ми з братом, звичайно, різні за характером, але при цьому дуже дружні.

- А чому ви з братом вже два роки проводите свої бої на футбольних аренах?

- Тому що криті спортивні арени місткістю 15 000-20 000 вже не в змозі вмістити ту кількість глядачів, які хочуть відвідати наші поєдинки. Тому ми і перейшли на формат стадіонів. Трибуни завжди заповнені, а значить, цей формат себе виправдовує. За підрахунками нашої компанії, мій дебютний поєдинок на футбольному стадіоні в Гельзенкірхені проти Руслана Чагаєва в 2009 році відвідали 61 000 глядачів.

- Ви з Віталієм починали займатися професійним боксом в Гамбурзі в німця Фріца Здунека. Тепер ви працюєте з американцем Еммануелем Стюардом, а ваш брат продовжує тренуватися у Здунека. Хто ж з цих тренерів сильніше?

- Порівняння тут недоречні. Брат тренується у Здунека з 1996 року, вони вже виробили ідеальну модель співпраці. А я абсолютно задоволений нашою спільною роботою з Еммануелем Стюардом.

- І що в вас змінилося?

- Я став більш досвідченим. Напевно, мудрішими. Змінив своє ставлення до боксу, став більш професійно ставитися до тренувань, поєдинків. І, як не дивно, мені допомогли мої поразки. Я зробив після них певні висновки.

- І не тільки про бокс?

- Так. Моє життя - це не тільки бокс. Світ за межами рингу дуже цікавий. Особливо якщо у тебе є можливість змінити в ньому щось на краще. Наприклад, в Україну наш з Віталієм благодійний фонд активно ремонтує боксерські зали в регіонах, відкриває спортивні зали і майданчики.

- Є думка, що з кожним роком ви стаєте все більш західною людиною.

- А які критерії поняття "західна людина"? З 18 років я багато часу проводжу за кордоном - в силу своєї професії. Але я громадянин України, киянин, люблю свою країну і своє місто.



- От тільки в гольф в Києві не пограєш.

- Чому? Не так давно під Києвом відкрився пристойний гольф-клуб. Ми домовилися як-небудь зіграти там разом з Андрієм Шевченком - адже він теж давно захопився цією грою. Ось зовсім недавно я тримав у руках ключку - грав у гольф з одним з учасників благодійного гала-вечора Фонду братів Кличко, який купив право гри зі мною.

- До речі, як тоді йшли торги? Чи розраховували ви виручити від лота "Гра в гольф з Кличком" € 60 000? Чи ця сума приємно здивувала вас?

- Я взагалі не думав про це. У нас не було плану виручити якусь певну суму за лоти. Ще на початку вечора ми сказали нашим гостям: скільки б ми не зібрали - всі гроші підуть на підтримку дитячих спортивних шкіл. Нам дуже приємно знати, що друзі Фонду братів Кличко - це наші однодумці, люди, які дивляться з нами в одну сторону і підтримують наші починання.

- Андрій Шевченко був у Гамбурзі під час бою Віталія з Шенноном Бріггзом. А ви коли останній раз були на футболі?

- Кілька років тому я навіть виходив на газон стадіону "Динамо" - тоді якраз Андрій Шевченко організовував поєдинок з зірками італійської естради.

- Під час низки невдач київського "Динамо" в українських журналістів був популярна жарт: "Щоб зробити оборону киян непрохідною, в центр захисту потрібно поставити братів Кличків".

- Повірте, на ринзі я себе відчуваю куди впевненіше, ніж на футбольному полі. А "Динамо" - великий клуб з давніми традиціями, я впевнений, що команда буде здобувати перемоги і без моєї участі.