Віталій Кличко: про Віктора Цоя

"Сьогодні річниця смерті одного з моїх улюблених музикантів - Віктора Цоя. Минуло вже більше 20 років, але я дуже добре пам'ятаю той день .... Час пролетів, як одна секунда.

У серпні 1990 я перебував у тренувальному таборі - будучи молодим солдатом, готувався до чемпіонату (останньому в історії) Збройних Сил СРСР. Тренувальний табір в Ризі випадково знаходився поруч з місцем загибелі нашого кумира ... На наступний день, як і весь наступний тиждень, ми з хлопцями виїжджали на місце загибелі Цоя. Невелика дорога між Юрмалою і Ригою перетворилася на місце паломництва. У дорогу квітів і свічок ... Тоді я, до речі, як і інші хлопці, почав вчитися грати на гітарі.

На відміну від більшості рок-зірок того часу, Цоя поважали не лише шанувальники рок-музики. В його піснях відчувалась справжня жива сила і воля. І ще якась чарівна простота ... Напевно, тому він мав такий сильний вплив на молодь кінця 80-х ...

Час - так швидкоплинно.
Пам'ять - вічна.
Пройшов 21 рік ...

Але найцікавіше, що слухаючи пісні Віктора Цоя, розумієш, наскільки вони актуальні і зараз. Складається відчуття, що вони написані до багатьох подій сьогоднішнього дня, написані сьогодні. Десь, я чув, їх навіть встигли заборонити ... А раз так, значить, вони живуть, і як і раніше потрібні людям"